1
прикметникприкметник; чоловічий рід, називний відмінок однини; жіночий: motyvuota
Вмотивований; такий, що має чітку причину, бажання або стимул робити щось.
motyvúotas
Вимова
Етимологія
Від литовського motyvuoti «мотивувати, наводити причини», від motyvas «мотив», зрештою від лат. motivus «рухомий, спонукаючий».
Приклади
Jis yra motyvuotas siekti geresnių rezultatų.
Jís yra motyvúotas síekti gerésnių rezúltatų.
Він вмотивований досягати кращих результатів.
Motyvuotas darbuotojas greičiau mokosi.
Motyvúotas darbúotojas greíčiau mókosi.
Вмотивований працівник швидше навчається.
Антоніми
Колокації
motyvuotas žmogus
motyvuotas darbuotojas
motyvuotas mokinys
motyvuotas siekti tikslo
Згенеровано ШІ