1
іменник[U]
Почуття гордості, задоволення або самоповаги, що виникає з власних чи чужих якостей, вчинків або досягнень.
pasidi'džiavimas
Вимова
Етимологія
From Lithuanian pasididžiuoti “to take pride in, to be proud,” formed with the nominal suffix -imas.
Приклади
Jo pasididžiavimas savo darbu buvo akivaizdus.
Jo pasidi'džiavimas savo 'darbu buvo aki'vaizdus.
Його гордість за свою роботу була очевидною.
Ji kalbėjo su pasididžiavimu apie savo komandą.
Ji kal'bėjo su pasidi'džiavimu apie savo ko'mandą.
Вона говорила з гордістю про свою команду.
Антоніми
Колокації
jausti pasididžiavimą
kalbėti su pasididžiavimu
nacionalinis pasididžiavimas
teisėtas pasididžiavimas
Згенеровано ШІ