1
іменник[C]
Молоток; ручний інструмент із важкою головкою, що використовується для ударів, забивання цвяхів або розбивання предметів.
plaktúkas
Вимова
Етимологія
Formed from Lithuanian plakti “to beat, strike” with the diminutive noun suffix -ukas.
Приклади
Ant stalo gulėjo plaktukas.
Ant stálo gulė́jo plaktúkas.
На столі лежав молоток.
Man reikia plaktuko vinims įkalti.
Man réikia plaktúko víníms įkálti.
Мені потрібен молоток, щоб забити цвяхи.
Колокації
plaktuku įkalti vinį
guminis plaktukas
medinis plaktukas
plaktuko kotas
Згенеровано ШІ