1
іменник[C]
Стіна: вертикальна конструкція, що огороджує, розділяє або підтримує будівлю чи простір.
siená
Вимова
Етимологія
Успадковане з балтійських мов; споріднене з латвійським siena «стіна».
Приклади
Kambario siena nudažyta baltai.
Kambário siená nudážyta báltai.
Стіна кімнати пофарбована в білий колір.
Ant sienos kabo senas paveikslas.
Ant sienós kábo sénas pavéikslas.
На стіні висить стара картина.
Колокації
mūrinė siena
vidinė siena
išorinė siena
laikančioji siena
namo siena
Згенеровано ШІ