1
іменник[C]
Офіційний дозвіл, поставлений штампом у паспорті або прикріплений до нього, що дозволяє особі в’їхати до країни, перебувати в ній або виїхати з неї.
vizá
Вимова
Етимологія
Borrowed through international usage from French visa, ultimately from Latin charta visa, meaning 'paper that has been seen'.
Приклади
Viza galioja tris mėnesius.
Vizá galiója trís mė́nesius.
Віза дійсна протягом трьох місяців.
Turistas ambasadoje gavo vizą.
Turístas ambasádoje gávo vízą.
Турист отримав візу в посольстві.
Колокації
gauti vizą
išduoti vizą
prašyti vizos
turistinė viza
darbo viza
Згенеровано ШІ