1
прикметникпредикативний або атрибутивний прикметник; відмінювана форма: eenzame
той, хто почувається нещасним через те, що він сам або йому бракує товариства; самотній
éénzaam
Вимова
Етимологія
Від нідерландського een («один, сам») + -zaam, зіставне з німецьким einsam.
Приклади
Ik voelde me eenzaam in de grote stad.
Ik vóelde me éénzaam in de gróte stád.
Я почувався самотнім у великому місті.
Na de verhuizing was ze vaak eenzaam.
Na de verhúizing was ze váak éénzaam.
Після переїзду вона часто почувалася самотньою.
Колокації
Згенеровано ШІ