1
іменник[U; plural liefdes for individual love relationships]
Глибоке почуття прихильності, прив’язаності або романтичного потягу до когось.
líefde
Вимова
Етимологія
Від середньонідерландського liefde, утвореного від lief «дорогий, милий, коханий» за допомогою суфікса, що творить іменники; споріднене з німецьким Liebe та англійським love.
Приклади
Zij voelde diepe liefde voor haar kinderen.
Zíj vóelde díepe líefde voor haar kínderen.
Вона відчувала глибоку любов до своїх дітей.
Na jaren waren ze nog steeds vol liefde voor elkaar.
Na járen wáren ze nog stéeds vol líefde voor elkáar.
Після багатьох років вони все ще були сповнені любові одне до одного.
Колокації
Згенеровано ШІ