1
прикметникприсудковий або означальний прикметник
розчарований; відчуває смуток або незадоволення, бо щось не виправдало його надій чи очікувань
teleurgestéld
Вимова
Етимологія
Від дієприкметника минулого часу нідерландського teleurstellen — «розчаровувати», від te leur stellen, історично «пропонувати на продаж», а згодом слово набуло значення «не виправдати очікувань».
Приклади
Ze was teleurgesteld over het resultaat.
Ze wás teleurgestéld over het resultáát.
Вона була розчарована результатом.
Ik ben teleurgesteld in zijn beslissing.
Ik bén teleurgestéld in zijn beslíssing.
Я розчарований його рішенням.
Колокації
teleurgesteld zijn
teleurgesteld raken
teleurgesteld kijken
teleurgesteld in iemand zijn
diep teleurgesteld
Згенеровано ШІ