1
прикметникзазвичай предикативне; часто з op + особа
закоханий; відчуває романтичне кохання або сильний романтичний потяг, особливо до когось
verlíefd
Вимова
Етимологія
Від нідерландського ver- plus lief («дорогий, коханий»), історично пов’язане з дієсловом verlieven («спричиняти або ставати прихильним, закохуватися»).
Приклади
Ze is verliefd op haar collega.
Zé is verlíefd op háár colléga.
Вона закохана у свого колегу.
Ik ben nog steeds verliefd op jou.
Ík ben nog stééds verlíefd op jóu.
Я все ще закоханий у тебе.
Антоніми
Колокації
verliefd zijn op iemand
verliefd worden
stapelverliefd zijn
smoorverliefd zijn
Згенеровано ШІ