1
іменник[U]
сильний гнів; лють або сказ, які відчуває людина чи група
wóede
Вимова
Етимологія
Від середньонідерландського woede, спорідненого з дієсловом woeden «лютувати»; зрештою від германського кореня, пов’язаного з бурхливим збудженням або люттю.
Приклади
Zijn woede was duidelijk te zien.
Zíjn wóede was dúidelijk te zíen.
Його гнів був чітко видно.
Ze probeerde haar woede te beheersen.
Zé probéerde háar wóede te behéersen.
Вона намагалася стримати свій гнів.
Колокації
Згенеровано ШІ