іменник

[U]

офіційний

болісне відчуття провини або каяття через те, що людина зробила або не зробила

wróeging

Вимова

Етимологія

Походить від нідерландського wroegen, що історично означало «звинувачувати, докоряти, мучити», і пов’язане зі старішими германськими формами, що виражали звинувачення або внутрішні муки.

Приклади

Na de leugen voelde hij diepe wroeging.

Ná de léugen vóelde hij díepe wróeging.

Після брехні він відчував глибокі докори сумління.

Ze werd gekweld door wroeging over haar besluit.

Zé werd gekwéld door wróeging óver haar beslúit.

Її мучили докори сумління через своє рішення.

Синоніми