Словник Болгарська

на

на

на; до

Прийменник, що вказує на належність, місцезнаходження або напрямок.

от

о́т

від, з

Прийменник, що виражає походження, причину, відокремлення або порівняння.

и

и́

і

Єднальний сполучник, що поєднує слова або речення одного типу.

за

за́

для; про

Прийменник, що виражає мету, призначення, причину або відношення.

се

се

ся

Зворотна частка, уживана при рефлексивних дієсловах або безособових конструкціях.

в

в

у, в

Прийменник, що вказує на внутрішність чогось, місце або момент часу.

с

с

з

Прийменник, що виражає спільність, засіб або спосіб.

вече

ве́че

вже

Виражає зміну, що настала, або завершену дію.

да

да́

щоб

Частка, що вводить підрядне речення або виражає бажання й обов’язок.

като

ка́то

Съюз, изразяващ сравнение, начин или едновременност.