Словник Болгарська

на

на

на; до

Прийменник, що вказує на належність, місцезнаходження або напрямок.

от

о́т

від, з

Прийменник, що виражає походження, причину, відокремлення або порівняння.

и

и́

і

Єднальний сполучник, що поєднує слова або речення одного типу.

за

за́

для; про

Прийменник, що виражає мету, призначення, причину або відношення.

се

се

ся

Зворотна частка, уживана при рефлексивних дієсловах або безособових конструкціях.

в

в

у, в

Прийменник, що вказує на внутрішність чогось, місце або момент часу.

с

с

з

Прийменник, що виражає спільність, засіб або спосіб.

като

ка́то

Съюз, изразяващ сравнение, начин или едновременност.

вече

ве́че

вже

Виражає зміну, що настала, або завершену дію.

да

да́

щоб

Частка, що вводить підрядне речення або виражає бажання й обов’язок.