Словник Болгарська

на

на

на; до

Прийменник, що вказує на належність, місцезнаходження або напрямок.

и

и́

і

Єднальний сполучник, що поєднує слова або речення одного типу.

от

о́т

від, з

Прийменник, що виражає походження, причину, відокремлення або порівняння.

с

с

з

Прийменник, що виражає спільність, засіб або спосіб.

в

в

у, в

Прийменник, що вказує на внутрішність чогось, місце або момент часу.

за

за́

для; про

Прийменник, що виражає мету, призначення, причину або відношення.

се

се

ся

Зворотна частка, уживана при рефлексивних дієсловах або безособових конструкціях.

е

é

Третото лице единствено число на глагола 'съм'; изразява съществуване или принадлежност.

да

да́

Частица, която въвежда подчинено изречение или изразява желание и задължение.

може

мо́же

може

Третя особа однини дієслова «могти»; виражає здатність або можливість.